Ксенія народилася у Сибіру в 1983 році та прожила там 13 років. Потім сестра її мами вийшла заміж за українця, і почалися поїздки в Україну. Не закохатися в Київ неможливо… Тим більше, після сибірського холоду. 

Врешті-решт у 1997 році сім’я приїхала у чергову відпустку до української столиці, а відпочивши, попрощалися з росією назавжди. Пізніше забрали до Києва й бабусю з дідусем. 

Ксенія закінчила столичну школу, два вищих навчальних заклади, вийшла заміж, виховують з чоловіком трьох дітей. Одним словом, людина пустила коріння в країні, яку свідомо обрала та полюбила.

А потім почалася довга боротьба за паспорт… На момент повноліття в дівчини не прийняли документи та відправили отримувати посвідку на проживання. Той, хто стикався з цим процесом, добре розуміє, скільки нервів він забирає. Після цієї процедури бажання з’являтися в ДМС відпало в Ксенії на багато років. Саме тому наступна спроба подати документи на громадянство відбулася вже в 2014 році, після Революції Гідності, коли вже стало зрозуміло, що тягнути не варто. 

Не зважаючи на вагітність, Ксенія крок за кроком проходила всі кола бюрократичного пекла, зібрала всі довідки та в жовтні 2014 року подала документи на громадянство. У грудні цього ж року народила дитину і змінила свою реєстрацію з Києва на Київську область, не підозрюючи, що це вплине на процедуру з громадянством. Через рік жінка зателефонувала до ДМС поцікавитися, на якій стадії її справа, і дізналася, що справу закрито, адже вона нібито не повідомила їх, що змінила реєстрацію. Тобто той факт, що Ксенія встала в обласній ДМС на облік, не вважався повідомленням про зміну реєстрації. 

Проходити кола пекла з маленькою дитиною нелегко, тому минуло ще 3 роки, після яких Ксенія з новими силами наважилася на наступну спробу отримати громадянство. У травні 2018 року вона знову зібрала всі необхідні довідки/копії/заяви і подала документи. Замість року, який регламентується законодавством на розгляд справи, жінка чекала майже 4 роки. Нескінченні звернення до офісу Президента від неї і чоловіка та інші спроби достукатися до ОП були винагороджені, та у січні 2022 наказом Президента її було прийнято до громадянства України. Лист-повідомлення про це вона отримала за тиждень до повномасштабного вторгнення. 

З того часу в Ксенії дві війни: проти рф та проти ДМС, яка не визнає неможливість виходу з громадянства рф і відмовляє у видачі українського паспорта. Людина, яка не народилася українкою, але з дитинства проживає в цій країні, отримала тут освіту, створила багатодітну сім’ю, працює та сплачує податки, досі не може отримати свій законний паспорт через невиконання закону міграційною службою…