Олег етнічний українець, родовід по лінії матері – холодноярці, а з боку тата – українці з Львівщини. Перший раз відвідав Україну у віці 2-3 місяців: батьки привезли для хрещення на Львівщину в рідне село. Завжди ідентифікував себе українцем, бо з раннього дитинства був під впливом батька, дядька, двоюрідних братів та старшого брата, а головне – діда з бандерівського підпілля. 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
При цьому Олег народився в Москві у 1977 році. У 2002 році був одруженний на киянці, громадянці України. 👩❤️👨 Разом 14 років проживали в росії та народили двох дітей, яким принципово взяли громадянство України.
У Москві Олег вів активне життя: був членом української бібліотеки, у нульових роках ходив на акції та мітинги на підтримку Українського культурного центра в центрі столиці, під час поминального маршу за вбитим Борисом Нємцовим ніс український прапор. 🇺🇦
Олег завжди жив подіями, які відбуваються в Україні, для нього це батьківщина. Тому в часи Революції Гідності Олег знаходився на Майдані, був на поминальній акції на честь загиблих Вербицького, Нігояна, Жизневського. Коли почалася військова агресія рф у 2014 році, на роботі публічно висловив свою незгоду з діями російської влади, за що в свою адресу отримав погрози від співробітників. 😡 Подальше перебуття в росії стало не сумісним зі свідомістю українця, тому чоловік шукав можливості для переїзду в Україну. У 2015 році вдалось здійснити мрію – родина переїхала. 🚟🏠
З 2019 Олег з дружиною та дітьми неодноразово були активними учасниками акції на підтримку суверенітета та цілосности України, за розвиток української мови, проти анексії Крима. У 2019 році з радістю прийняв новину про наданий Томос і автофїкалїю Церкві України, перейшов з родиною до ПЦУ. 🕌
Коли в лютому 2022 почалось повномасштабне вторгнення, Олег двічі намагався записатись в територіальну оборону в Борисполі, однак через відсутність паспорта України отримав відмови! ❌🤦
Але чоловік не міг сидіти склавши руки під час бойових дій і приєднався до волонтерського центру “Перемога”, де під керівництвом військових брав активну участь по створенню укріпрайонів у Борисполі.
У лютому 2022 року нарешті після року збирання документів Олег отримав громадянство, а в квітні – тимчасове посвідчення громадянина України. 📄 Після цього чоловік звернувся в військомат в місті Бориспіль, пройшов медогляд, був визнаний придатним до військової служби, але знов через відсутність паспорта його не взяли на облік! ❌
Улітку 2022 року Олег приєднався до волонтерських робіт по ліквідуванню завалів в селі Русанів київської області Броварського району з волонтерським колективом «Help Village». Неодноразово звертався в міграційну службу з проханням дозволити подати декларацію для виходу з російського громадянства і двічі отримував відмову. Чоловік намагався подати свою декларацію про категоричну незгоду з діями росії голові міста Бориспіль, але йому просто відмовили в прийомі…❌🤦
Олег неодноразово надсилав листи депутатам з проханням підтримати, надати можливість відмовитись від російського громадянства, щоб записатися до волонтерських або військових організації, при необхідності бути мобілізованим. Але все марно…
На початку січня 2024 року сплине термін дії тимчасового посвідчення громадянина України, і Олег опиниться в статусі нелегалу, буде змушений покинути рідну Україну з родиною – дружиною, неповнолітніми дітьми, залишивши свій власний маєток, втратити всі досягнення свого життя по здобуттю батьківщини, створенню достойних умов для розвитку своїх дітей в оточенні українського суспільства, вирвавши їх з ворожого стану російської пропаганди…
